Хтось пам’ятає тему у Facebook «Дісней подарував мені нереальні очікування щодо кохання»? Ну, тепер виявляється, що Instagram дає покупцям нерухомості, які вперше купують нерухомість, нереальні очікування щодо того, які будинки вони можуть собі дозволити.
Хоча, як покупці вперше, ми, мабуть, всі повинні подумати знайти іпотеку і доступність будинків, які ми шукаємо, є - зрозуміло - елемент романтичного мріяння про цей ідеальний будинок, який бере участь у кожному пошуку будинку.
Але що, якщо для деяких із нас перегляд красивих картин будинків інших людей змусить нас відкинути властивості, які ми реально можемо собі дозволити, аби переслідувати цей невловимий ідеальний будинок?
Недавнє дослідження звичок полювання на будинки від 21 до 30 років* показує, що це молоде майно мисливці відкидають у середньому 5,4 об’єкта нерухомості, перш ніж вони будуть задоволені (або до того, як настане реальність, можливо).
Переважна більшість (74 відсотки) респондентів погодилися з тим, що вони були дуже примхливими, коли шукали будинок, і 34 відсотки визнали, що деякі з них метушливість виникла через години, витрачені на перегляд фотографій красивих будинків в Instagram, а потім неможливість уявити подібний ефект у властивостях, якими вони були перегляд.
Більше половини (53 відсотки) були розчаровані тим, що не побачили велику кухню з кухонним островом під час огляду нерухомості, тоді як 38 відсотків сподівалися на працюючий камін. Мрії про автономні ванни розбилися на 22 відсотки, а 14 відсотків жадали пральні. Також здається, що ми все більше мріємо про дуже специфічний тип розкішного будинку, який сповнений періодичних особливостей.
Ці відповіді викликають цікаві питання про те, як розвивається наша концепція ідеального будинку. Хоча в минулому більшість людей навряд чи мріяли б про розкішну нерухомість, оскільки вони ніколи не бачили її внутрішньої частини (якщо тільки вони не купили спеціалізований журнал або знав когось, хто його мав), поява Інтернету та Instagram означало, що перегляд зображень розкішних будинків є частиною багатьох людей повсякденне життя.
*Опитування 2200 дорослих у Великобританії, проведене Хілларіс
